Ігор сидів у ресторані зі своєю дружиною. Вони сидять тут щовечора, вечеряють. Дружина щаслива, адже не потрібно готувати вдома, тим більше вона вже звикла щоразу вечеряти в ресторані. Дружина любить пробувати щоразу щось нове. Ось цього разу замовила тарілку із морепродуктами. Але Ігор терпіти не може морських гадів, ці устриці та мідії йому набридли, більше того, він вважає їх неприємними. -Чому ти не їси? Дивись якісь свіжі, найкращі в місті краби. -Не хочу, мені навіть дивитися на це гидко, – відповів Ігор.
Ігор любив домашню їжу, він часто згадував останнім часом те, як мати готувала йому котлетки і варила борщі. Не думав він, що як стане багатий, то почне голодувати, бо дружина віддає перевагу ресторанам. -Я б зараз з’їв простий бутерброд із рибкою, або на чорному хлібі з часником. -Фу, ну що за їжа? Ти краще подивися, які я десерти нам замовила. Все екзотичне. Ігореві набридло сидіти. Від усієї їжі його нудило. Тож він поклав на стіл гроші, а сам вийшов із ресторану.
Дружина не стала його затримувати, їй було цікавіше пробувати нові десерти. Ігор стояв надворі і думав про своє життя. Ось так здавалося, що через прості бутерброди не можемо спільну мову знайти, а насправді просто люди ми різні і не по дорозі нам. І тут Ігор помітив одну жінку . Одягнена вона була скромною, а в руках великі пакети з продуктами. Ігор вирішив їй допомогти, так і провів до самого під’їзду. Жінка запросила на чай. А вдома нагодувала його смачним борщем, то й підкорила вона його серце. Через півроку Ігор одружився з нею.