Якось прислали до них до села нову вчительку. Молоду, статну, тонку, як тростинка. Дуже начитану. А мова в неї яка співуча. Вона спочатку в клубі різні лекції читала. Після однієї з лекцій Мишко зголосився її додому проводити та пропав. Катине пухке тіло після трьох пологів, з руками, що огрубіли від важкої роботи, і сережками, як у циганки, його перестало як раніше манити. А тут вона вся така гарна і витончена. Висока, легка, а ручки біленькі і такі ніжні, а шкіра яка гладка, аж світиться. І звуть її Любов! Чоловік не зміг сказати дружині про те, що в нього з’явилося нове захоплення, що розлюбив він свою дружину, просто тоді не прийшов додому. Він свекруху відправив, щоб мати повідомила все дружині. Опівдні зазирнув Мишко, їй навіть на кілька секунд здалося, що все залишилося, як і раніше. Вона, як завжди, підійшла до плити і в цей момент у неї опустилися руки. – Я за речами прийшов… – сказав чоловік. – Я багато брати не буду, адже у нас кімната зовсім крихітна. Я зимовий одяг потім заберу.
– Як скажеш, – Катерина відчула, як на неї з новою силою навалилася туга, – я зимові Оленкіни і Таніні речі поки в шафу складу, а ти потім прийдеш за ними. Я думаю донькам зимові речі потрібно буде купити нові, тому що вони за літо стануть малі, а Іллюша доросте до них не скоро. Чоловік зніяковів, було видно, що він почувається ніяково у власному будинку, але незважаючи на це він продовжив: – Мій кожушок … – Та не переживай ти і твій кожушок загорну. Холоди настануть – прийдеш забереш. – Дочок стіл забиратимеш? – До чого тут стіл? – розгубився Михайло. – Їм же уроки треба буде десь робити, ось він їм знадобиться! – А доньки тут до чого? – Діти у нас із тобою спільні? Ми жили сім’єю! Тепер ми з тобою розлучаємося, і дітей ділимо порівну – тобі з твоєю занозою доньки, а мені бабі – син, його ще грудьми годувати треба, тому його я тобі не віддам.
Мишко став білий як стіна, тому що не очікував такого повороту подій, але не став відмовлятися від дітей. Катерина зібрала йому дочок речі і як їй не було боляче, але відправила їх разом із батьком до його нової родини. Перші кілька днів Катерина майже не відходила від вікна. Після школи доньки одразу ж до неї бігли: вона їх нагодує, шкільну форму до ладу приведе та відправляє до батька зі словами: – Чим частіше будете в будинку, тим він додому швидше повернеться. Старша, Оленка, одразу збагнула, що треба робити, бо вона від народження була тямущою. Вже за місяць Мишко привів доньок додому з речами, а сам сів на ганку і закурив цигарку. Катерина до чоловіка не вийшла. Коли виходила доїти корів, то від щирого серця колишнього чоловіка дверима приклала. Після цього йому більше ніколи нічого не говорила, бо вибачила. З того дня в селі кажуть, що Мишко тільки свою дружину любить, а на інших жінок більше не заглядається.